06.01.2026
Головна | Новини
Особисте розпорядження військовослужбовця на випадок загибелі (смерті): що варто знати
Особисте розпорядження військовослужбовця на випадок загибелі (смерті) складається у письмовій формі, підписується особисто військовослужбовцем, а справжність підпису на ньому засвідчується командиром військової частини або нотаріусом. Після засвідчення оригінал особистого розпорядження обов’язково передається для зберігання в особовій справі.
Нижче наведено основні моменти, які важливо знати кожному військовослужбовцю та членам його сім’ї.
1. Одноразова грошова допомога не є спадщиною.
Одноразова грошова допомога не входить до складу спадкового майна і не оформлюється в межах спадкової справи у нотаріуса. Вона не є майном померлого. Це окрема державна виплата, яка призначається і виплачується за спеціальними правилами, визначеними законодавством.
2. Отримати виплату можуть лише особи, визначені законом, передусім члени сім’ї.
Одноразова грошова допомога не може бути виплачена будь-якій особі. Право на її отримання мають виключно особи, визначені законом, насамперед члени сім’ї загиблого або померлого військовослужбовця. До них належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя та народжені після смерті, чоловік або дружина, батьки або усиновлювачі, утриманці, а також в окремих випадках інші особи, зокрема ті, що проживали з військовослужбовцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу, за умови підтвердження цього факту рішенням суду.
Водночас закон передбачає підстави для відмови у виплаті, зокрема у разі вчинення умисного злочину щодо загиблого або встановлення судом факту ухилення від його утримання.
3. У розпорядженні необхідно чітко визначити частки у відсотках.
В особистому розпорядженні обов’язково зазначається, кому саме та в якому розмірі виплачується допомога, виключно у відсотках. Наприклад 50 відсотків дружині, 25 відсотків матері, 25 відсотків батькові. Розпорядження може охоплювати як усю суму допомоги, так і лише її частину. Частина, не охоплена особистим розпорядженням, розподіляється між особами, які мають право на виплату відповідно до закону.
4. Закон гарантує захист найбільш вразливих членів сім’ї.
Незалежно від змісту особистого розпорядження, закон гарантує мінімальний рівень захисту для окремих категорій осіб. Малолітні та неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова або вдівець, а також непрацездатні батьки мають гарантоване право на частку одноразової грошової допомоги у розмірі не менше 50 відсотків тієї частки, яку вони отримали б за відсутності особистого розпорядження.
5. Особисте розпорядження має виключно особистий характер.
Особисте розпорядження складається та скасовується виключно самим військовослужбовцем. Оформлення або скасування такого документа через представника чи за довіреністю не допускається. Військовослужбовець підписує документ особисто, а справжність підпису засвідчується командиром військової частини або нотаріусом. У разі нотаріального засвідчення документ, як правило, оформлюється на спеціальному нотаріальному бланку з метою запобігання підробкам.
6. Зберігання, конфіденційність та захист інформації.
Оригінал особистого розпорядження підлягає обов’язковій передачі для зберігання в особовій справі військовослужбовця у встановлені строки. Копія залишається у військовослужбовця. Зміст документа є конфіденційним і не підлягає розголошенню до встановлення факту загибелі або смерті. Крім того, на нього поширюється режим нотаріальної таємниці.
7. Особисте розпорядження можна змінити або скасувати.
Військовослужбовець має право у будь-який час скасувати раніше складене особисте розпорядження або скласти нове. Кожне нове особисте розпорядження автоматично скасовує попереднє та підлягає передачі для зберігання в особовій справі у встановленому порядку.
Такий механізм дозволяє заздалегідь врегулювати питання виплати державної допомоги, забезпечити правову визначеність та зменшити ризик конфліктів між членами сім’ї у майбутньому.
У наступному інформаційному матеріалі буде детально роз’яснено алгоритм дій у разі оформлення особистого розпорядження у нотаріуса, а також порядок звернення до командира військової частини для засвідчення справжності підпису на особистому розпорядженні.